Сечокам’яна хвороба у котів та кішок
Сечокам’яна хвороба у котів та кішок
Сечокам`яна хвороба кішок – це хронічне захворювання, яке характеризується утворенням уролітів (каменів) в в сечовому міхурі.
Утворення конкрементів в сечовидільній системі викликане надлишком надходження певних поживних речовин в організм тварини, які повністю не можуть переробитись і виділяються організмом через сечу у вигляді мінеральних солей. Ці солі найчастіше кристалізуються в сечовому міхурі, можуть «злипатись» і утворюється каміння.
Причини і фактори ризику
Причини
- генетична схильність
- хронічні захворювання травної системи, внаслідок яких порушується засвоєння та перетравлення поживних речовин
- гормональні розлади
- ожиріння та інші порушення обмінних процесів
- вроджені анатомічні особливості сечовивідних шляхів
- наявність вогнища запалення в сечовому міхурі
Фактори ризику
- незбалансоване харчування, використання кормів низької якості
- дефіцит води або вживання води з високою концентрацією мінеральних солей;
- несвоєчасна заміна наповнювача в лотку – кішка не хоче ходити в «брудний» туалет, утримуються від сечовипускання, затримують сечу, що призводить до застою сечі та запального процесу сечового міхура
- важливу роль відіграє стрес.
- Якщо ваша кішка почала часто ходити в туалет
- Якщо виділення сечі йдуть малими порціями
- Якщо сечовиділення стаються в інших місцях, крім відведеного
- Якщо акт сечовипускання тривалий
- Якщо в сечі з’явились крапельки крові
- Якщо кіт став часто вилизувати геніталії
- Якщо змінилась поведінка тварини
- Якщо акт сечовипускання відсутній протягом доби
- Загальний аналіз крові.
- Загальний аналіз сечі.
- Біохімічний аналіз крові (ниркові показники).
- УЗД нирок та сечевого міхура.
Лікування
Лікування СКХ може бути дуже як консервативним так і оперативним. Вибір виду лікування залежить від того, яка причина виникнення захворювання, яка стадія захворювання у тварини та від загального стану тварини.
На початковій стадії сечокам`яної хвороби призначають медикаментозне лікування, яке спрямоване на усунення симптомів, розчинення та виведення камінців невеликого розміру. Як правило, призначають спеціальну дієту, необхідно стежити за кількістю випитої твариною рідини, оберігати тварину від стресових ситуацій, ветеринарні урологічні препарати комплексної дії, які, сприяють розчиненню конкрементів; препарати спазмолітичної та знеболюючої дії, щоб усунути біль і полегшити відтік сечі.
Якщо у тварини виявлено ускладнення у вигляді гострої ниркової недостатності, то в таких випадках необхідно надання невідкладної допомоги: відновлення прохідності уретри (при закупорці); внутрівенні інфузії для корекції кислотно – лужної рівноваги, з метою дезінтоксикації; спазмолітики та знеболюючі препарати; при необхідності антибіотики, протизапальні, гепатопротектори та інші препарати, в залежності від стану тварини.
Якщо консервативні методи не призвели до вільного сечопускання, то в такому випадку проводять катетеризацію сечового міхура, часто із промиванням сечового міхура, з метою звільнення сечового міхура від сечі і виведення «піску».
Оперативне лікування
У випадку, якщо камінець чи камінці великі і самостійно не можуть пройти через просвіт уретри, необхідно провести оперативне лікування. В залежності від перебігу захворювання, виду каменів та результатів додаткових методів обстежень, ветеринар вибирає вид оперативного втручання: уретростомію чи цистотомію.
Цистотомія – це хірургічна операція, в ході якої оперативним шляхом розрізають стінку сечового міхура, промивають його і видаляють камінці.
Уретростомія у кота – це видалення калитки, статевого члена, сім’янників і частини уретри з подальшим розширенням, формуванням стоми і підшиванням широкої частини уретри до шкіри в ділянці промежини.
Але проведене оперативне лікування – не «панацея». Це не означає, що на цьому лікування закінчене. Проводиться дослідження вилучених конкрементів, щоб визначити їх склад та призначити відповідне дієтичне годування та «медичний супровід». Це для того, щоб не було повторних випадків захворювання, так званих рецидивів.
Профілактика
Всі профілактичні заходи щодо сечокам’яної хвороби можна поділити на дві групи: заходи первинної профілактики та заходи вторинної профілактики.
Заходи первинної профілактики полягають в попередженні розвитку хвороби.
- Комфортна температура приміщення
- Контроль за вагою тварини та її руховою активністю
- Слідкувати за чистотою лотка
- Профілактика та вчасне лікування розладів травної системи.
- Раціональне якісне годування та режим пиття.
- Профілактичне УЗД – обстеження нирок та сечового міхура тварини, а при необхідності, лабораторні дослідження – 1 раз на рік.
Заходи вторинної профілактики спрямовані на запобігання рецидивів хвороби.
- Правильне лікувально – дієтичне якісне годування та достатній режим пиття.
- Контролювати частоту відвідування котом лотка та його поведінку, позу в процесі сечовипускання, слідкувати чи немає крапельок крові у випорожненнях кота;
- Періодично давати коту профілактичні курси урологічних препаратів, які запобігають утворенню камінців.
- Тричі на рік у лікаря – ветеринара проводити тварині профілактичні огляди із здачею аналізів та УЗД – обстеженням тварини.
- Усунути завнішні провокуючі чинники.
Звертайтесь у клініку “ВЕТМЕДКОМПЛЕКС“, що знаходиться за адресою
м. Львів, вул. Бучми 22 і наші висококваліфіковані спеціалісти нададуть Вам консультацію.
Працюємо цілодобово та без вихідних!
(063) 228-51-95
(066) 738-84-95
(097) 233-98-17
(097) 913-09-62 – Viber
0 коментарів